„Роман романіста“ Армандо Паласіо Вальдеса – це твір, написаний наприкінці XIX століття. Книга досліджує переживання та роздуми молодого хлопчика, заглиблюючись у теми дитячої невинності, щастя та контрастів між дитинством та дорослим життям. Ностальгійний погляд розповідача на своє раннє життя слугує фоном для його ширших коментарів про людську природу та суспільство. На початку роману розповідач згадує радощі дитинства, описуючи своє ідилічне оточення та важливі події, які сформували його особистість. Він згадує прибуття до Ентральго – місця, оточеного прекрасними пейзажами та атмосферою дива, що характеризувала його юність. Перші розділи розкривають яскраві моменти його спілкування з природою, тваринами та простими радощами сільського життя; це підкреслює свободу, якою він насолоджувався в дитинстві, а також глибокі зв’язки, що виникли між ним та оточуючими. Ностальгія чутна на кожному розі; автор порівнює невинність та захоплення дитинства з байдужістю та складністю дорослого життя, що створює основу для глибшого розгляду цих тем протягом усього роману.