«The Book of Enoch» Андреаса Готліба Гофмана — історичний твір, імовірно написаний на початку XIX століття. Цей текст є всебічним перекладом і коментарем до давнього єврейського тексту, відомого як Книга Еноха, що заглиблюється в теми божественного суду, природи грішників і праведників та апокаліптичних видінь. У ньому чільне місце посідає постать Еноха, біблійного персонажа, який через видіння відкриває небесні сфери та долю, що чекає людство. Початок «Das Buch Henoch» знайомить читача зі значущими темами й елементами цього тексту. Він розпочинається з того, що Енох благословенно проголошує свої видіння небес, передаючи вісті ангелів про прийдешні суди та остаточну долю неправедних. Енох розповідає про свій досвід, коли його переносили до небесних місць, де відкривалися божественні таємниці: природа творіння, діяння небесних тіл і складність гріха серед людей, що особливо постає з тривожної взаємодії між ангелами та людськими істотами. Стаючи важливим посередником між божественним і людством, Енох наголошує на контрасті між уготованим праведникам миром і суворими наслідками, що чекають на нечестивих.