«Світ привидів» Т. Ф. Тіселтона-Дайєра — це ґрунтовне дослідження вірувань, міфів і народних оповідей, пов’язаних із привидами та потойбічним життям, написане наприкінці XIX століття. У праці розглядаються культурні уявлення про душу, зокрема її вихід із тіла, природа привидів і різноманітні забобони щодо неспокійних духів. Автор спирається на історичні свідчення та традиції, які змальовують світ привидів як населений душами непохованих, убитих і тих, хто помер за тяжких обставин. На початку книги подано сукупність історичних і культурних поглядів на те, як різні цивілізації сприймають відхід душі з тіла. У ній згадуються античні тексти, як-от «Іліада», і розглядається уявлення про те, що душа може залишати тіло різними способами, часто змальованими за допомогою ефірних образів. Оповідь показує, що в багатьох суспільствах існують традиційні вірування, пов’язані з обрядами смерті, які включають практики, покликані забезпечити душі мирний перехід. Уже з цієї початкової частини очевидно, що Тіселтон-Дайєр прагне створити багату панораму етнографічних спостережень за поведінкою та віруваннями щодо померлих, пропонуючи захопливе дослідження світу привидів.