„Народження трагедії; або Гелленізм і песимізм“ Фрідріха Вільгельма Ніцше – це праця з теорії драматургії, опублікована у 1872 році. У ній Ніцше вводить радикальну дихотомію між діонізійними та аполлонівськими силами – безладом проти порядку – які, на його думку, визначали характер старогрецької трагедії. Він стверджує, що грецька трагедія досягла найвищої форми мистецтва, об’єднавши ці протилежні елементи, що дозволяло глядачам пережити всю складність людського існування. Ніцше аналізує занепад трагедії в умовах раціоналізму та припускає, що опери Ріхарда Вагнера можуть відновити цю втрачену рівновагу.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/The_Birth_of_Tragedy