„Самоконтроль, його королівство та велич“ Вільяма Джордана – це філософський трактат, написаний наприкінці XIX століття. У цій праці розглядається поняття самоконтролю як важливої чесноти, підкреслюється його значення як для особистісного розвитку, так і для контролю над власним життям. Автор детально аналізує природу людського потенціалу, наголошуючи, що справжня велич не визначається лише вродженими якостями, а радше культивуванням самоконтролю та дисципліни. У вступній частині книги розглядається подвійна природа людини як продукту божественного створення та самостійного творця свого життя. Джордан заперечує ідею фаталізму, підкреслюючи, що кожна людина несе відповідальність та має можливість формувати свою долю за допомогою самоконтролю. Використовуючи метафори королівства та рабства, автор ілюструє, як піддання власним слабкостям робить людину рабом обставин, а освоєння себе перетворює її на правителя власної долі. Цей вступ задає тон подальшим розділам книги, у яких детальніше розглядаються глибокі наслідки самодисципліни для особистого успіху та щастя.