„Данська історія: роман“ Адели Шопенгауер – це роман, написаний у середині XIX століття. Дія роману в основному розгортається в історичному містечку Нюстед на острові Лааланд; сюжет поєднує теми мистецтва, кохання та соціальних конфліктів на тлі розквіту духу свободи в Європі. Головними героями є Торальд Ейнерссен – молодий художник, який бореться зі своїми почуттями до Гелени, та її брат, граф Крістіан, чиї захисні та традиційні погляди створюють перешкоди для їхнього роману. Роман починається з опису спокійного, але меланхолійного містечка Нюстед; Торальд, який прожив там тримісяці, роздумує про життя та власні почуття. Він нещодавно закохався в Гелену, але складності їхнього соціального становища та очікування родини тяжіли на ньому. Рішення Торальда використати образ Гелени у своїй останній картині – алтарному полотні для місцевої церкви – спричиняє напругу, особливо після того, як граф Крістіан звертається до нього з приводу цього. У ході розвитку сюжету проявляється жвавий характер Гелени та її бажання вирватися з-під обмежень соціальних норм, що створює передумови для конфлікту між особистими бажаннями та суспільними правилами.