„Пані, яка втратила свого художника“ Поля Бурже – роман, написаний, ймовірно, на початку XX століття. Сюжет обертається навколо тем мистецтва, автентичності та людських стосунків, досліджуючи світ колекціонерів мистецтва, критиків та аматорів-ентузіастів. Розповідь ведеться через досвід художника та його взаємодію з чарівною жінкою, яка, здається, є центром складної ситуації, пов’язаної з мистецтвом. На початку роману показано складну взаємодію емоцій та стосунків. Автор-розповідач, який сам є художником, роздумує про свої почуття до цієї жінки, переплітаючи спогади про спільно проведені моменти та його мистецькі роздуми. Розмірковуючи про рішення покинути Париж, не попрощавшись, він згадує про свою заздрість та бажання через її флірт із іншими людьми, особливо з молодим чоловіком на ім’я Едуар де Боннівет. Читач знайомиться зі світом, у якому автентичність мистецьких творів стає предметом сумнівів; це також викликає асоціації з власними почуттями недостатності та туги автора щодо цієї загадкової жінки. Поїздка до Мілана стає приводом для нових розкриттів про кохання, втрату та невловиму природу мистецького генія.