„Ставка“ Антона Павловича Чехова – це збірка оповідань, написаних наприкінці XIX століття. Головне оповідання розглядає глибокі теми людської природи, моралі та цінності життя крізь призму сміливої ставки між багатим банкіром та молодим юристом. Повість детально розкриває психологічні труднощі, з якими стикаються герої, зокрема вплив тривалої ставки на їхнє життя. На початку „Ставки“ розгортається сцена темної осінньої ночі: літній банкір згадує вечірку, яку влаштував п’ятнадцять років тому. Розмова гостей переходить на тему смертної кари, що спричиняє гарячу дискусію; в результаті банкір імпульсивно ставить два мільйони рублів на те, що юрист проведе п’ятнадцять років у в’язниці. У подальшому розвитку сюжету описується жахливий досвід самотності та навчання юриста під час ув’язнення, а банкір бореться з наслідками своєї ставки. Усе це розкриває теми відчаю, загублених цінностей та екзистенційних роздумів. Ця вступна частина спонукає читачів замислитися над природою свободи та моральними дилемами, пов’язаними з людським існуванням.