„Зібрані твори Канта. Том V. Критика суджувальної здатності“ Іммануеля Канта – це філософське творення, опубліковане у 1790 році. Воно відоме як „третя критика“ та присвятоване естетиці та цільовості в природі; у ньому аналізується, як судження посереднює між розумінням та розумом. Кант розділяє судження на визначальні та рефлексивні, а також виділяє чотири типи краси: приємну, прекрасну, величний та добру. У цьому творі досліджується питання про те, чи мають судження власні апріорні принципи та як вони поєднують когнітивні здібності з відчуттям задоволення чи незадоволення, завершуючи таким чином критичну філософську систему Канта.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Critique_of_Judgment Сторінка Вікіпедії про цю книгу: et.wikipedia.org/wiki/Otsustusv