„Історія трансформатора“ Фрідріха Уппенборна – наукове видання, написане наприкінці XIX століття. Ця книга детально розглядає еволюцію трансформатора, зосереджуючись на його винаході та ключових принципах електромагнітної індукції. Автор, який обіймав посаду редактора журналу „Centralblatt für Elektrotechnik“ та голови електротехнічної лабораторії в Мюнхені, мав на меті прояснити процеси розвитку, що призвели до створення трансформатора та його значення в електротехніці. У книзі Уппенборн простежує походження та успіхи технологій трансформаторів, починаючи з фундаментальних відкриттів Майкла Фарадея у галузі електромагнітної індукції. Він розглядає різноманітні винаходи та патенти провідних фахівців цієї галузі, зокрема праці професора Пейджа, Румкорффа, а також важливий внесок Зіперновського, Дері та Блати у розвиток систем саморегулюючихся трансформаторів. У тексті підкреслюється прогрес у розумінні електромотивної сили, а також зміна способів з’єднання трансформаторів із серійного на паралельне для ефективного розподілу струму в електричних системах освітлення. Опис Уппенборна не лише документує технологічні досягнення, а й розвіює хибні уявлення щодо пріоритетності цього винаходу та його застосувань.