„Логіко-філософський трактат“ Людвіга Вітгенштейна – це філософське творение, написане під час Першої світової війни та опубліковане у 1921 році. Ця сувора праця має на меті визначити взаємозв’язок між мовою та реальністю, а також окреслити межі науки. Складається з 525 ієрархічно нумерованих тверджень; у ньому представлено сім основних положень без традиційних аргументів. Це творення суттєво вплинуло на філософію XX століття, зокрема на логічний позитивізм, хоча Вітгенштейн пізніше розкритикував багато його ідей. Його відоме заключне твердження присвятоване межам змістовного вираження думок.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Tractatus_Logico-Philosophicus