«The Strenuous Life» Теодора Рузвельта — збірка промов і есеїв, написаних наприкінці XIX століття. Твір заохочує прийняти енергійний і вимогливий спосіб життя, наголошуючи на праці, зусиллі та подоланні труднощів як на сутності справжнього успіху. Рузвельт виступає проти гонитви за самим лише комфортом і легкістю, обстоюючи думку, що велич — і особиста, і національна — постає з залучення до напружених починань, зокрема війни, громадянського обов’язку та праці задля спільного блага. На початку тексту Рузвельт пристрасно звертається до членів клубу Hamilton Club у Чикаго, прикликаючи американський дух, позначений важкою працею, мужністю та стійкістю. Він підкреслює важливість прагнення до високих ідеалів замість того, щоб піддаватися життю в бездіянні чи боягузтві. Через історичні посилання він показує, що миті боротьби й змагання — як-от Громадянська війна — зрештою ведуть до національної величі та моральної прямоти, стверджуючи, що нація чи людина, які ухиляються від викликів, применшують свій потенціал і свою вартість. Заклик Рузвельта до дії стосується не лише особистого вдосконалення, а й колективної національної відповідальності зустрічати труднощі віч-на-віч і активно діяти на світовій арені з метою та цілісністю.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/The_Strenuous_Life