«Студії класичної американської літератури» Д. Г. Лоуренса — критичний розгляд американської літератури, написаний на початку XX століття. Праця прагне дослідити унікальні риси та мистецькі вияви раннього американського літературного канону, зосереджуючись на визначних письменниках, як-от Бенджамін Франклін, Натаніель Готорн та Едгар Аллан По. Лоуренс критикує панівні європейські впливи на американську літературу, водночас обстоюючи визнання самобутнього американського духу, присутнього в її класиці. Текст відкривається передмовою, що готує ґрунт для подальших міркувань. Лоуренс стверджує, що Америка важко визначала власну ідентичність у мистецтві та літературі, часто чіпляючись за європейські ідеали й не визнаючи унікального американського голосу. Він закликає читачів заглибитися в ранню американську літературу, наголошуючи, що вона відображає глибшу істину про американську психіку, а не є лише дитячими казками, як її зазвичай сприймають. Через гостру критику він розглядає суть мистецького духу Америки, обстоюючи розуміння глибинних емоцій і досвідів, переданих у творах таких авторів, як Франклін і Купер.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Studies_in_Classic_American_Literature