«Гіпатія» Джона Толанда — це історична оповідь, написана в середині XVIII століття. У книзі розповідається про життя й трагічну смерть Гіпатії, відомої філософині та математикині античної Александрії, висвітлюються її надзвичайні досягнення й жорстокі обставини загибелі від рук релігійного натовпу. Автор прагне пролити світло на напруження між християнством, що набирало сили, і занепадом язичницької філософії того часу. Оповідь присвячена Гіпатії, яку прославляли не лише за красу, а й за інтелект. Як донька Теона, керівника Александрійської школи, вона здобуває освіту, що перевершує доступну більшості жінок її епохи, і зрештою сама стає видатною вчителькою та філософинею. Однак її близькі стосунки з Орестом, римським намісником Александрії, викликають заздрість і гнів єпископа Кирила та його послідовників. Їхня ворожість завершується трагічною змовою, що призводить до жорстокого вбивства Гіпатії; воно водночас засуджує насильницьке переплетіння політики й релігії її доби та слугує зворушливим нагадуванням про її спадщину як символу знань і чесноти.