„Кохання Сходу“ Олів’є Дірезона-Сейлора – це збірка роздумів про екзотичне кохання, написана на початку XX століття. У цьому творі досліджуються досвіди та сприйняття французьких моряків та емігрантів під час їхніх стосунків з жінками різних східних культур; розглядаються такі теми, як бажання, культурні контакти та ідеали екзотичності. Цей текст є водночас особистим подорожнім щоденником та аналізом психології романтичних стосунків у далеких країнах. У вступі Дірезон-Сейлор представляє читачам основну ідею свого твору, прагнучи з’єднати досвід європейських жінок із досвідом їхніх співвітчизниць на Сході. Він висловлює бажання перенести читача крізь чуттєві краєвиди екзотичних країн та шарм їхніх мешканців, описуючи все це дуже детально. Цей розділ задає настрій подорожі, сповненої почуттями та пізнавальних зустрічей; водночас пропонує критичний погляд на романтизоване уявлення про екзотичне кохання та вплив культурних відмінностей на такі стосунки.