„Іракема“ Жозе де Аленкара – це роман, опублікований у 1865 році. Дія роману відбувається за часів колоніальної епохи Бразилії та розповідає про заборонене кохання Іракеми, жінки корінного народу Табажара, та Мартіма – португальського колоніста, який був союзником ворогів її народу. Їхнє спілкування призводить до народження Моасіра, котрий символічно уособлює першого справжнього бразильця. За допомогою цієї легендарної історії Аленкар переосмислює процес заснування штату Серра-ду-Сул та досліджує культурне та расове змішування, які сформували бразильську ідентичність. У своїй алегоричній розповіді про колоніалізм він поєднує традиції корінних народів з європейським впливом.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Iracema