Кніга Гораса Б. Дея «Звычка до опіуму» – це адекватне відображення труднощів і складностей, пов’язаних з залежністю від опіуму; ймовірно, вона була написана наприкінці XIX століття. Метою тексту є надання надії та рекомендацій тим, хто страждає від залежності від опіуму, шляхом поділу особистого досвіду автора та інших людей, які зіткнулися з цією залежністю. У книзі розглядаються не лише наслідки такої звычки, а й можливості одужання та виживання завдяки рішучості та волі. На початку книги автор представляє свою основну аудиторію – людей, які вживають опіум, – і пояснює мету публікації цих розповідей. Увійшла частина книги описує трагічні обставини, в яких перебувають такі люди, підкреслюючи необхідність надії через спільний досвід. Горас Б. Дей розповідає про свій власний шлях до залежності від опіуму, моменти відчаю та поступове усвідомлення необхідності покинути цю звычку. Він наголошує на фізичних та емоційних труднощах, пов’язаних із залежністю, наводячи приклади сильного дискомфорту під час спроб відмовитися від наркотика. Автор також підкреслює важливість терплячості та стійкості протягом процесу одужання, даруючи слова щирої підтримки тим, хто страждає від звычки до опіуму.