„Ватиканська афера“ Андре Гіда – це роман, написаний на початку XX століття. Дія роману відбувається під час понтифікату Лева XIII та зосереджена навколо персонажа Антіма Армана-Дюбуа, вільномислячого вченого, який символізує ідеї невіри та людської цікавості, особливо на тлі релігійної ортодоксії та лицемірства. Роман досліджує його складні стосунки з членами родини та суспільним тиском того часу, а також проблеми віри, скандалів та пошуків особистого сенсу життя. На початку сюжету Антім вирушає до Рима на медичне лікування у супроводі своєї побожної дружини Вероніки та стурбованого зятя Юліуса. Їхні протилежні погляди на віру призводять до сімейних конфліктів: Вероніка сподівається, що Антім змінить свої переконання, але він залишається рішучим атеїстом. Домашнє життя подружжя описується з невеликими напругами; крім того, молодий Беппо починає втручатися у їхнє життя як засіб для проведення наукових експериментів Антіма над живими істотами. Одночасно поява ще однієї родини – Бараглюлів – додає нового рівня складностей до розвиваючоїся драми, натякаючи на поєднання гумору та трагедії у пошуках власного місця в світі, який характеризується одночасно просвітленням та релігійними переконаннями.