«Epistola ad Coroticum» святого Патрика — це лист, написаний у період раннього Середньовіччя, що триває приблизно з V по VIII століття. Цей твір слугує водночас богословським трактатом і моральним напоумленням, звертаючись до несправедливостей і переслідувань, яких зазнавали християни на ірландських землях. Він передає ревність і відданість святого Патрика поширенню та охороні християнської віри серед народу, який він навернув. У цій епістолі святий Патрик благає Коротика, місцевого вождя, припинити гнобительські дії проти навернених християн, висвітлюючи моральну розбещеність його вчинків, серед яких убивство християн і продаж полонених. Він висловлює глибокий смуток за долю тих, хто постраждав, і наголошує на важливості покаяння і навернення як для кривдників, так і для жертв. Текст рясно пронизаний біблійними посиланнями та палким закликом до справедливості, що засвідчує відданість Патрика своїй вірі та своїм послідовникам, а також його надію на їхнє остаточне відкуплення і спасіння в очах Бога.