„Оксфордський збірник латинської поезії“ Г. В. Гаррода є науковою антологією латинської поезії, яка охоплює твори від найдавніших уламків до V століття нашої ери; вперше опублікована на початку XX століття. Цей збірник, на відміну від інших, не містить епічної та драматичної поезії; основна увага приділяється ліричним та дидактичним творам. Ретельний відбір матеріалу дозволяє виділити найзначніші поетичні уламки римської літератури. Метою книги є надання читачам глибокого уявлення про традиції латинської поезії, підкреслення її краси та різноманітності виразних засобів. На початку антології автор у передмові окреслює критерії свого відбору матеріалу, пояснюючи тематичні межі збірника – який не включає таких жанрів, як сатира, але містить ключові уривки творів Еннія та ранніх трагіків. Вступний розділ розглядає походження латинської поезії, пов’язуючи її корені з первісними релігійними обрядами та впливами, які сприяли її розвитку – зокрема переходом від священичних заклинань до творів видатних поетів, таких як Вергілій. Початкова частина антології допомагає читачам зрозуміти складності римської поезії та її культурне значення, підготовлюючи їх до різноманітних поетичних вражень, які чекають на них далі.