«Книга дорогих мертвих жінок» Едни Вортлі Андервуд — це збірка художніх оповідей, написаних на початку XX століття й розгорнутих у різноманітних історичних та романтичних декораціях. Книга містить кілька оповідей, а в першому розділі представлено графиню Тетяну Часку, яка розповідає про свій досвід польської шляхтянки на початку XIX століття, змальовуючи напруженість навколо долі Польщі на тлі європейських конфліктів і свого майбутнього шлюбу. Збірка, схоже, досліджує теми кохання, втрати та взаємодії особистих прагнень у ширшому історичному контексті. На початку книги читачі знайомляться з графинею Тетяною, яка розмірковує про красу своєї батьківщини та складність власного становища. Через її щоденникові записи читачі спостерігають за її надіями, страхами й тиском, що спонукає її вийти заміж, тоді як навколо неї розгортаються історичні події. Вона бореться з тінню різанини в Празі, що досі не відступає, а також із політичними амбіціями, які пов’язують спадщину її родини з долею її народу. Коли приходить осінь, а політичний ландшафт змінюється з піднесенням Наполеона, оповідь Тетяни дедалі тісніше переплітається з її пристрасним, але непевним майбутнім. Глибина її емоцій на тлі війни й амбіцій створює переконливий ґрунт для розкриття в цій збірці життів жінок, сформованих перебігом історії.
«Художник мертвих жінок», передрук із журналу Smart Set за січень 1910 року.