«Indian slavery in colonial times within the present limits of the United States» Альмона Вілера Лаубера — історичне дослідження, написане на початку XX століття. Воно розглядає поневолення корінних американців тубільними суспільствами та іспанськими, французькими й особливо англійськими колоністами, окреслюючи, як полон, торгівля й право формували цей інститут і як він занепадав. Спираючись на розпорошені архівні джерела, праця оглядає способи захоплення, застосування праці, правовий статус, ставлення, манумісію та перехід до африканського рабства. На початку дослідження заявлено його мету: відновити значною мірою забуту історію індіанського рабства й наголосити на англійській колоніальній практиці, зіставляючи її з індіанськими, іспанськими та французькими прецедентами. Воно окреслює, як багато тубільних суспільств практикували форми залежності — через програші в азартних іграх, продаж під час голоду, бартер, набіги та війну, — як використовували полонених (домашня праця, сільське господарство, полювання, рибальство, видобуток корисних копалин) і як ставлення сягало від усиновлення та манумісії на основі спорідненості до калічення й страти, причому долю полонених часто вирішували жінки та ради. Далі показано, як іспанці вмонтовували поневолення в розвідку й завоювання, використовуючи полонених як провідників, носіїв, кухарів і наложниць; зазначено епізодичну доброту серед примусу; описано значною мірою неефективну королівську спробу покласти край цій практиці; а системи місій і президіо зображено як фактично примусову працю. Нарешті накреслено французьку практику: спочатку нечітку, згодом визнану законність, суспільну байдужість і опору на військовополонених, викрадення, торгівлю coureurs de bois (включно з продажем на англійські ринки), дарунки союзних вождів і успадкування через поневолених матерів, причому раби служили провідниками, перекладачами та домашньою прислугою.