„Жарт та його зв’язок із несвідомим“ Сігмунда Фрейда – це психоаналітичне дослідження, опубліковане у 1905 році. У ньому Фрейд аналізує приховані психологічні механізми, що лежать в основі жартів та гумору, знаходячи паралелі між створенням жартів та процесами, що відбуваються у снах та несвідомому розумі. Він досліджує, як жарти допомагають нам подолати соціальні обмеження та задовольнити пригнічені інстинки за допомогою певних лінгвістичних технік. Це творение розкриває, що наш сміх говорить про думки та бажання, які ми придушуємо у повсякденному житті.