Kaspar Hauser : Beispiel eines Verbrechens am Seelenleben des Menschen
Про цю книгу
«Kaspar Hauser: Приклад злочину проти душевного життя людини» Ансельма Ріттера фон Фейєрбаха — це юридично-психологічне дослідження випадку, написане на початку XIX століття. У ньому розглядається сенсаційна поява підкидька Каспара Гаузера в Нюрнберзі, описуються його стан, поведінка, а також документи й предмети, знайдені при ньому. На основі ретельних спостережень і правового аналізу автор стверджує, що, крім незаконного ув’язнення та залишення в небезпеці, було скоєно тяжкий злочин проти людського розуму. На початку твору розповідається про раптову появу Гаузера в Нюрнберзі: приголомшеного юнака в селянському одязі, який ледве міг ходити, повторював завчені фрази, відмовлявся від м’яса й пива, їв лише хліб і пив воду, але водночас чітко написав своє ім’я. Його відвели до поліцейської вежі, де склали опис його речей (невідповідний одяг, релігійні брошури, вервиця), а також знайшли при ньому листи, адресовані кавалерійському офіцеру, і записки, що натякали на його передбачуване походження та батька-солдата; медичні спостереження описували м’які ноги, вкриті пухирями, незвичні коліна та надзвичайну чутливість. Його поведінка була разюче дитячою — він знав мало слів (називав людей «хлопцями», а всіх тварин — «кіньми»), боявся чорних тварин, захоплювався іграшковими кіньми, дивувався дзеркалам і музиці та не розумів релігії, — тоді як наглядач Гіттель і відвідувачі засвідчували його невинність та швидке, хоча й здобуте значними зусиллями, навчання. Коли почали збиратися натовпи, професор Даумер узявся його навчати, а бургомістр Біндер склав первісну розповідь: довічне ув’язнення в маленькій темній кімнаті, годування хлібом і водою (іноді з додаванням наркотиків), підстригання нігтів уві сні, невідомий наглядач, який водив його рукою під час письма, а згодом змусив його стояти й ходити, після чого виніс і покинув його в місті. Фейєрбах визначає це як обтяжене незаконне ув’язнення та залишення в небезпеці, що загрожувала життю, пропонуючи ширше поняття «злочину проти душі». Перша зустріч автора додає яскравих деталей: надчутливі очі, лицьові тики під час розумового напруження, згадування себе в третій особі, сильну схильність до червоного кольору та палке, зворушливе прагнення вчитися й малювати.
