„Мадам П’єр Кюрі“ Октава Бел’яра – це біографічний есей, написаний на початку XX століття. У книзі розповідається про життя та характер Марії Кюрі, акцентуючи увагу на її науковій співпраці з П’єром Кюрі, її успіхах у системі вищої освіти та значенні як піонерки в науці. Есей починається з опису напруженого інтересу громадськості до першої лекції Марії Кюрі після смерті П’єра, підкреслюючи її спокійну впевненість та скромність. Далі розглядається дитинство та ідеали П’єра Кюрі, а також зустріч із молодою польською студенткою, яка стала його рівноправною співробітницею та коханою подругою. У тексті описується їхнє спільне життя, присвятоване наполегливим науковим дослідженням; їхній спільний труд призвів до виявлення та названня елементів полонію та радію, а також до отримання ними спільних нагород. Також розповідається про те, як Марія Кюрі продовжила їхню спільну роботу, обійнявши посаду професора в Сорбонні. Есей завершується широким аналізом змін у ролі жінок – від пасивних спостерігачок до активних співробітниць у науці – та називає Марію Кюрі зразком сучасної, освіченої та відданої науковиці.