„Структура Алжиру“ Е. Ф. Готьє – це геологічний та географічний трактат, написаний на початку XX століття. У ньому узагальнюються топографічні та геологічні дані Алжиру з метою пояснення його ролі як частини Атласного хребта в рамках ширшої Альпійської системи. У праці підкреслюється, як міцний Тирренійський блок на півночі, Сахарська платформа на півдні та основні північно-південні тектонічні процеси сформували рельєф, басейни та навіть культурні регіони країни. У вступі до трактату визначається його мета – перша у своєму роді синтезична оцінка структури Алжиру, здійснена завдяки винятковим картографічним дослідженням країни. Країна розглядається як „частина Атласного хребта“, пов’язана з альпійськими складчастостями та відхилами на Тирренійському узбережжі. Для доведення ролі Тирренійського блоку в формуванні структури Алжиру використовуються приклади кристалічних порід на узбережжі, вулканічних ланцюгів, сейсмічної активності та біогеографічних особливостей. Також аналізуються північно-південні структури, які перетинають східно-західні складчастості країни – лінія Туат–Руссільон, ущелина Зусфана біля Фігуйга, розлом Тамлельт та офшорні структури у напрямку Альборану. Далі розглядається хребет Хоггар–Лагуат–Медеа, який продовжується на територію Теллу та визначає межу між Кабільськими горами та західними прибережними рівнинами; цей хребет обрамлює історичні центри Алжиру, такі як Ашір, Медеа, Міліана, Шершель та Алжир. У тексті також згадується розлом Біскра, пов’язаний із синкліном Ігаргар, а також перехрестя Джерід у Тунісі; ці об’єкти демонструють ортогональну структуру країни, в якій сильні північно-південні тектонічні процеси перетинаються з альпійськими східно-західними складчастостями, що має значний вплив на розвиток людської цивілізації. На початку другої частини кратко розглядається поняття первинного базальту та акцентується увага на тому, що Алжир є давнім морським геосинкліном; описуються послідовні процеси формування рельєфу в крейдовий та еоценовий періоди – з глибокими батіальними породами на території Теллу та менш глибокими неритичними чи континентальними породами на південній платформі.