„Великі дамы“ Арсена Уссе – роман, написаний, вероятно, у кінці XIX століття; він відображає складності паризького суспільства епохи Другої імперії. Книга розглядає теми кохання, бажання та жіночих архетипів, поєднуючи їх з історичними та соціальними аналізами; особлива увага приділяється ролі та впливу жінок у той час. Головний герой – Жан-Октав де Парісі, відомий як Дон Хуан де Парісі; він переживає світ романтики та болю, роздумуючи над природою своїх стосунків з жінками та суспільними очікуваннями, пов’язаними з ними. На початку роману автор представляє Октава де Парісі як привабливу та харизматичну особистість, відому своїм шармом серед жінок. Коли він бачить красиву молоду дівчину у лісі Булонь, її присутність на мить поглинає його; це спонукає його до роздумів про кохання та складності, які його супроводжують. Текст показує внутрішню боротьбу Октава з емоційною вразливістю та суспільними нормами, а також його страх перед романтичними зв’язками. У перших главах також розглядаються легенди, пов’язані з родиною Парісі; це натякає на прокляття, яке переслідує їхній рід, і таким чином попереджає про трагічні наслідки, які можуть виникнути у їхньому житті через кохання.