„Календар Венери“ Октава Узанна – це художній твір, написаний наприкінці XIX століття. Історія розглядає теми кохання, бажання та складнощів людських стосунків крізь призму дотепного та часто цинічного оповідача. Герої досліджують свої пристрасті та тонкості романтики на тлі суспільних норм, з особливим акцентом на пошуках самосвідомого либерта. У вступній частині твору представляється головний герой, який роздумує про свої попередні романтичні зустрічі та природу кохання. Він описує зворушливу зустріч із молодою служницею на ім’я Бабетт, яка стає каталізатором його роздумів про пристрасть та невірність. Мислення героя сповнені гумору та іронії; він аналізує свої стосунки, вказуючи на приховані напруженості, що виникають через непостійність та бажання. Твір передає відчуття звільнення від традиційних романтичних очікувань, водночас показуючи взаємозв’язок між почуттями, спогадами та мимолітністю насолоди.