„Дихання життя“ Джона Берроуза – це філософське творення, присвятоване природі та походженню життя; воно було написане на початку XX століття. Книга досліджує взаємозв’язок між живими та неживими істотами, розглядаючи поняття життєвої сили, енергії та основних таємниць існування. Берроуз замислюється над філософськими та науковими аспектами життя, часто порівнюючи ідеалізм з натуралізмом, у прагненні з’ясувати процеси, які керують діяльністю живих істот. У вступі твору Берроуз формулює свої роздуми щодо загадок, які оточують життя на межі його завершення; він ставить глибокі питання, аналізуючи прості природні явища – наприклад, стійкість бурдока у своєму саду. Він протиставляє механістичні пояснення життя розумінню невимовної життєвої сили, яка, здається, оживляє природний світ. Берроуз підкреслює складність поєднання наукових поглядів із особистими та філософськими розуміннями життя, що створює основу для глибокого дослідження біології, життєвої сили та існування у наступних розділах книги.