„Найкращі оповідання 1917 году та Щорічник американської короткої прозы“, під редакцією Едварда Дж. О’Брайена, – це збірка оповідань, складеная на початку XX століття. Ця антологія представляє найвідоміші американські короткі прозові твори того року, демонструючи різноманіття авторських стилів та тематик. У книзі, ймовірно, розглядаються питання, що відображали соціальну динаміку та культурні аспекти того часу; персонажі зображують різні аспекти американського життя, що дає можливість зрозуміти наративні тенденції того епохи. Антологія починається з різноманітних історій з різними персонажами та атмосферами дії. Перша з них – „Екскурсія“ Едвіны Стэнтон Бабкок – розповідає про кумедну екскурсію на пароплаві, під час якої пані Татл бере з собою папугу, що викликає чутки та інтриги серед інших пасажирів. Ця історія демонструє соціальні взаємодії, тщеславство та гумористичні аспекти людської поведінки. Починаючи саме з цієї історії, збірка задає тональність для дослідження складностей людських взаємин та суспільних норм; теми людської дурості та соціальних аспектів життя будуть присутні й у наступних оповіданнях.