Збірка „Сяйва вимерлого світла“ Антеро де Кентала – це скупчення непублікованих віршів, написаних на початку–середині XIX століття. У цій праці розглядаються різноманітні теми; особливу увагу приділено раннім романтичним та духовним ідеалам поета, перш ніж у пізніші роки він перейшов до більш революційного стилю. Ця збірка є посмертною даниною пам’яті Кентала, демонструючи його початковий творчий період та даючи уявлення про емоційну складність його життя. У вступі розповідається про біографію поета, підкреслюючи важливість його ранніх, менш відомих творів періоду з 1859 по 1863 рік, які раніше були ігноровані або знищені під час художніх переоцінок. Вступ, написаний Теофілу Брага, пояснює, що створення цієї збірки стало можливим завдяки тому, що різноманітні рукописи Кентала були удачно збережені його другом. У ньому також підкреслюється глибока взаємодія світла та темряви в житті та творчості Кентала, що нагадує про боротьбу та перетворення, з якими він стикався перед тим, як піддастися відчаю. Самі вірші, сповнені інтроспекції та туги, відображають універсальні теми кохання, свободы та екзистенційних питань.