„Земля обітниця“ Мері Антін – це автобіографія, написана на початку XX століття. У цій книзі авторка розповідає про свої переживання під час дитинства як єврейської дівчинки в Європі перед тим, як емігрувати до Америки. Вона майстерно описує своє дитинство в Полацьку, труднощі, пов’язані з належністю до маргіналізованої спільноти, а також контраст між її вихованням та ширшим світом. На початку книги Антін ділиться спогадами про своє дитинство, які характеризуються дихотомією між її рідним домом у Полацьку та далекою Росією. Вона роздумує про своє раннє розуміння світу, включаючи радощі та страхи, пов’язані з її єврейською ідентичністю. Завдяки яскравим анекдотам вона демонструє складнощі життя в суспільстві, яке виключає її спільноту, а також тепло та стійкість її родинного життя всередині цих обмежень. Вступна частина книги прекрасно встановлює настрій для роздумів про ідентичність, приналежність та прагнення до свободи – теми, які простежуються на всьому протязі її життєвого шляху.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/The_Promised_Land_(autobiography))