„Роман народженого злочинця“ Антоніно М. – це напівавтобіографічний роман, написаний наприкінці XIX століття. Книга розповідає про життя головного героя – Антоніно М., чоловіка, який прожив довге життя, сповнене насильницькими злочинами та ув’язненнями. Це спонукає до роздумів про його ідентичність та психологічний стан. Автор, поєднуючи особистий досвід з психологічними аналізами, досліджує мотиви та обставини, які формували таке життя. У початку тексту Антоніно М. представлений як засуджений злочинець, який відбуває покарання у італійській в’язниці. Нарратив задає тон для розгляду його минулого – бурхливого дитинства, занурення у світ злочинності та спілкування з відомими злочинцями всередині в’язничної системи. У книзі розглядаються такі теми, як доля, соціальний контекст та психологічні боротьби, що визначають його ідентичність як особистості та продукту навколишнього середовища. Особлива увага приділяється його невдалим спробам контролювати власні насильницькі інстинкти та самостійно визначити свою долю.