„Ночі безсну, присвятовані тим, хто не може заснути“ Камілло Кастрелло Бранку – це збірка есеїв та оповідань, написаних наприкінці XIX століття. Цей твір водночас є коментарем до суспільних проблем та роздумами про екзистенційні теми; ймовірно, натхненням для нього послужили власні переживання автора з безсном. Книга охоплює різноманітні теми, поєднуючи історичні роздуми з особистими спостереженнями; це демонструє літературний талант автора та його глибоко інтроспективний характер. Вступ до збірки встановлює належний тон, описуючи її як поєднання серйозного та легковажного змісту. Автор висловлює поєднання меланхолії та гумору стосовно свого безсну, припускаючи, що саме ця проблема спонукає його формулювати свої думки та занурюватися в спогади. У тексті розглядаються теми ностальгії, а також історичні постаті Португалії; особисті приклади переплітаються з загальними спостереженнями за суспільством. Стиль автора є одночасно роздумливим та саркастичним; він натякає на глибші роздуми про людську природу, водночас коментуючи сучасні культурні явища та природу пам’яті та творчості під час бессонних ночей.