„Малі фізичні праці. Том перший“ Арістотеля – це науковий трактат, написаний на початку XX століття. Цей твір складається з восьми есе, які досліджують різні аспекти біології та фізіології, розглядаючи функції живих організмів. Серед тем – сенсорне сприйняття, пам’ять, сон та інші біологічні явища. Цей трактат є продовженням ранньої праці Арістотеля „Про душу“ та водночас вступом до „Про частини тварин“. У вступі описуються загальна тематика та структура праці; есе переважно присвятовані органічним функціям живих істот. Арістотель починає з розгляду сутності сенсорного сприйняття, закладаючи основу для обговорень різних чуттів – зору та слуху. Він підкреслює спільні характеристики та функції тварин та рослин, намагаючись визначити їхні унікальні та спільні особливості. У цьому вступі він також згадує про можливі подальші дослідження взаємозв’язку між здоров’ям та хворобою, а також про фундаментальні питання життя та смерті, натякаючи на необхідність всебічного вивчення живого світу.