„У нову країну“ Габріеле Ройтер – це роман, написаний на початку XX століття. Дія роману відбувається на тлі війни; у ньому розглядаються теми травми, втрати та пошуку способу виправлення помилок через досвід головного героя – солдата Франца Рольфера, який стикається з жахами бою та їхнім впливом на світ як фізичний, так і емоційний. На початку роману читачі познайомляються з військовим госпіталем, де Рольфер, який отримав серйозні поранення, бореться з реальністю своєго стану та неминучою ампутацією. Через роздуми Рольфера про своє минуле як художника та його стосунки з оточуючими розкриваються психологічні труднощі солдатів. Його спілкування з молодою лікаркою та медсестрою демонструє напругу між надією та відчаєм, а також глибокі почуття Рольфера щодо родини та життя, яке він залишив позаду, зокрема щодо свого сина Ріхарда. Ці вступні сцени створюють основу для дослідження наслідків війни для людської душі та можливостей її відродження після глибоких втрат.