„Трактати про дружбу та старість“ Марка Туллія Цицерона – це філософський діалог, написаний у 44 році до нашої ери. Дія твору відбувається після смерті Сципіона Африканця у 129 році до нашої ери; у ньому через розмови Лелія та його двох зятів досліджується природа справжньої дружби. Лелій аналізує, що складає основу істинної дружби, стверджуючи, що вона може існувати лише між людьми з чесними та порядними якостями. Через цей діалог Цицерон висловлює вічні роздуми про вірність, честь та зв’язки, які об’єднують добрих людей упродовж всіх епох.
Офіційна назва книги: „Cato maior de senectute“. Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Laelius_de_Amicitia