„Німецька лірика з часів Ліліенкрона“ Ганса Бетге – це збірка німецької поезії, написаної на початку XX століття. Цей твір об’єднує різноманітні форми лірики, що розвивалися протягом приблизно чотирьох десятиліть; він свідчить про перехід від натуралістичних та імпресіоністичних стилів до більш експресивних та духовних форм поезії. Збірка показує динамічні зміни в мистецьких, політичних та соціальних уявленнях того періоду, відображаючи емоційний світ різних поетів. У передмові антології описуються її мета та тематична структура; представлені твори таких поетів, як Петер Альтенберг, Вільгельм Арент та Ріхард Дехмель. Початкова частина збірки містить вибірку віршів, що досліджують глибокі емоційні стани, тугу, кохання та екзистенційні роздуми. Наприклад, вірш Альтенберга „Вірш про кохання“ виражає захоплення через яскраві образи добрих вчинків, тоді як вірш „Тривога“ розкриває почуття невпевненості та занепокоєння щодо коханої людини. Кожен вірш є запрошенням у особистий світ та роздуми його автора, створюючи підґруння для різноманітних поетичних голосів, що послідують далі.