„Меч Олександра“ Каміло Каштелу Бранку – це філософський трактат, написаний на початку 1870-х років. У книзі комплексно розглядаються питання гендерної динаміки з провокаційної точки зору; тут обговорюються ролі та взаємини між чоловіками та жінками, а також критикуються суспільні усталеності щодо шлюбу та вірності. Розглядаючи теми кохання, автономії та суспільних очікувань, автор долучається до більш широких культурних дискусій кінця XIX століття про гендерну рівність та сексуальну мораль. Нарратив викладений у формі листа до сусіда, у якому детально описується жвава дискусія про наслідки стосунків, зображених Олександром Дюма-молодшим у романі „Чоловік-жінка“. Герой роздумує над природою кохання та шлюбу, підкреслюючи важливість справжнього емоційного зв’язку на тлі священних обов’язків, які часто сприймаються як суспільні пастки. За допомогою філософських аргументів та живих прикладів текст аналізує суперечності між шлюбом, вірністю та особистою свободою. У підсумку він закликає до переоцінки традиційних поглядів на кохання та стосунки, стверджуючи, що справжні емоційні зв’язки є ключовими для гармонії та щастя в людських стосунках.