Збірка „Вибрана поезія“ Й. Л. Гейберга – це збірка віршів, написаних наприкінці XIX століття. У ній представлені різноманітні поетичні форми та теми; основна увага приділяється роздумам про людське існування, духовність та екзистенційні питання через ліричне вираження. Вступ до збірки складається з драматичного діалогу у апокаліптичній комедії під назвою „Душа після смерті“. У цьому першому акті дух померлого чоловіка розмовляє з Святим Петром у кумедному тоні, висловлюючи нерозуміння та невіру щодо власної смерті та природи потойбічного життя. Дух стверджує свою гідність раю на основі свого поведінки за життя, але Святий Петро закликає його замислитися над власними вчинками та переконаннями, нарешті пораджуючи йому вирушити у паломництво, що повторює шлях життя Христа. Діалог сповнений гумору та філософських роздумів; він розглядає теми моралі, спасіння та очікувань духовної винагороди, створюючи глибокий, але водночас захоплюючий настрій для решти поезій збірки.