„Эсе Мішеля де Монтеня — Усё збірка“ – це збірка эсе, написані приблизно між 1570 та 1592 роками. Монтень прагнув абсолютно відверто задокументувати власний характер та натуральні складові своєї особистості, створивши новий літературний жанр, який назвав „спробами“ або „дослідженнями“. Есе розглядають як глибокі теми, такі як совість та смуток, так і дрібніші аспекти життя, наприклад запахи; вони досліджують людську природу з позиції скептицизму. Писавши у період релігійних воєн у Франції, Монтень ставив під сумнів саму ідею абсолютної істини, задаючи питання: „Що я знаю?“ Водночас він вільно поєднував різні ідеї та спирався на класичні джерела.