„Плащ та інші оповідання“ Миколи Васильовича Гоголя – це збірка оповідань, написаних на початку XIX століття. У цих творах часто розглядаються абсурдності життя в російському суспільстві; для критики персонажів та їхніх дурниць автор використовує сатиру та гумор. Одним із центральних персонажів є Акакій Акакієвич – мирний, непомітний службовець у Санкт-Петербурзі, який гумористично зображений як абсолютно відданий своїй рутинній роботі – копіюванню документів. Гоголь живописно описує його одноманітне життя, яке характеризується не підходящою одягом та постійним насмішками з боку колег. Коли Акакій виявляє, що його старий плащ у жахливому стані, він вирішує купити новий; це стає початком його перетворення. У творі розглядаються теми соціальної ізоляції та людської природи з сатиричного ракурсу. Також показано взаємодію суспільних очікувань та особистих бажань, що передвіщає труднощі, з якими доведеться зіткнутися Акакію у прагненні до гідності через щось настільки просте, але водночас значуще, як плащ.