„Етика“ Бенедикта де Спінози – це філософський трактат, написаний у період між 1661 та 1675 роками. Використовуючи геометричний метод Евкліда, Спіноза створив радикальну філософську систему на основі визначень та аксіом, з якої виводиться безліч тверджень про Бога, природу, розум та людські емоції. Він стверджує, що Бог та Всесвіт є одним цілим, що розум та тіло є уніфікованими, а люди позбавлені волі. Шляхом логічних доведень Спіноза пропонує детерміністичне бачення світу, згідно з яким усе необхідно випливає з самої природи існування.