„Орнітологія Шекспіра“ Джеймса Едмунда Гартінга – наукове видання, написане наприкінці XIX століття. У цій праці досліджуються згадки про птахів у п’єсах та віршах Вільяма Шекспіра, аналізується його розуміння та зображення різних видів птахів. Завдяки детальному вивченню текстів Шекспіра автор намагається показати глибокі знання драматурга в галузі орнітології, зумовлені його роздумами про природу та спостереженнями за птахами на природі. У вступі до книги Гартінг пояснює мету своїх досліджень, зазначаючи, що попередні коментатори часто ігнорували цей аспект творчості Шекспіра. Він розповідає про свої обширні дослідження, які ґрунтувалися на попередніх статтях, та описує структуру книги; зазначає, що згадки про птахів у творах Шекспіра будуть класифіковані за природними групами. Крім того, автор висловлює намір демонструвати, як життєвий досвід Шекспіра як спортсмена та натураліста вплинув на його літературне мистецтво. Загалом цей розділ створює основу для наукового аналізу складних зв’язків між творчістю Шекспіра та природним світом, зокрема птахами, що з’являються у його працях.