„Троє батьків“ Пітера Б. Кайна – це роман, написаний на початку XX століття, а саме приблизно у 1913 році. Історія розповідає про трьох розбійників, які опиняються в несподіваній ситуації, що перевіряє їхній характер та волю до самовдосконалення. Після того, як мати дитини помирає під час пологів у пустелі, розбійники беруть на себе обов’язок доглядати за її сиротою дитиною – Робертом Вільямом Томасом. Книга розглядає теми спасіння, жертвоприношення та перетворюючої сили любові. У цьому романі троє розбійників – відомих як „Найгірший злочинець“, „Ранений злочинець“ та „Наймолодший злочинець“ – викрадають велику суму грошей з банку, але їх переслідують представники закону. Під час втечі до пустелі вони зустрічають жінку на порозі смерті, яка ось-ось народить дитину. Після її трагічної загибелі розбійники обіцяють піклуватися про її новонародженого сина. Протягом важкого шляху крізь неприступну місцевість до безпечного місця чоловіки стикаються як з фізичними викликами, так і з моральними дилеммами. Їхня поступово розвиваюча відповідальність перед дитиною призводить до глибокого розвитку їхнього характеру, демонструючи, як у ситуаціях життя та смерті навіть найменш імовірні герої можуть виникати завдяки проявам співчуття та мужності.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/The_Three_Godfathers_(novel))