„Кемерон з Лохіеля“ Філіпа Обера де Гаспе – це історичний роман, написаний у середині XIX століття. Сюжет розгортається навколо Арчібальда Кемерона з Лохіеля, молодого шотландського емігранта в Канаді, та його дружби з Жюлем Д’Абервілем, сином канадського дворянина. Книга розглядає теми ідентичності, вірності та культурного взаємодії французької та англомовної канадських спільнот у період політичної напруженості. На початку роману читачі знайомляться з жвавим життям Квебеку; двоє молодих людей – Жюль Д’Абервіль та Арчібальд Кемерон – готуються розлучитися після закінчення навчання в єзуїтському коледжі. Опис їхньої дружби показує жвавий характер Жюля на тлі більш стриманої натури Арчібальда, натякаючи на глибокі зв’язки між ними, які будуть перевірені їхніми різними політичними поглядами у конфліктах того часу. Роман обіцяє глибоке дослідження їхньої дружби на тлі історичного контексту Канади, з урахуванням культурних особливостей, місцевих традицій та викликів, з якими стикалися емігранти та коренні жителі країни.