„Двері снів“ Марселя Швоба – це збірка оповідань, написаних наприкінці XIX століття. У творі поєднуються елементи фантастики та символізму; розглядаються теми сновидінь, природи та невидимих зв’язків між людськими життями через різних персонажів та їхні історії. Початок збірки відкривається бурхливою морською сценою: група чоловіків на кораблі пробирається крізь штормові води. Корабель перевантажений награбованим після нещодавньої битви; екіпаж, виглядаючий пригніченим та роздумливим, розподіляє здобич. У цей момент вони зустрічають таємничого літнього чоловіка, який грає на флейті; його музика викликає глибокі емоції та спонукає до роздумів про життя, смерть та марність їхнього насильницького існування. Ця зачаровуюча мелодія стає каталізатором для саморефлексії екіпажу, що врешті-решт призводить до глибокого усвідомлення загубленного потенціалу творчості серед їхнього руйнівного способу життя.