„Оповідання“ Франческо Далл’Онгаро – це збірка коротких оповідань, написаних наприкінці XIX століття. У них розглядаються різноманітні теми, засновані на фольклорі, історії та людському досвіді; ймовірно, автор досліджує складнощі кохання, соціальні взаємини та моральні дилеми. Початкове оповідання під назвою „Біла леді з Коллато“ натякає на переплетення особистих та історичних подій; герої борються з спадщиною минулих родин та легендами. У цьому оповіданні розповідається історія Білої леді з Коллато – привидоподібної постаті, пов’язаної з трагічною спадщиною родини. Оповідач вирушає у подорож із Конелльяно до Коллато, прагнучи дослідити легенди про це видіння; по дорозі він зустрічає Франческі – хроніста родини Коллато, який надає детальнішої інформації про ці історії та їх історичний контекст. Позаду цих подій криється заплутана мережа кохання, ревнощів та зради, пов’язана з графом Тольберто, його жорстокою дружиною Айкою та прекрасною Біанкою, яка таємничим чином пов’язана з їхньою долею. Ревнощі Айки в кінцевому підсумку призводять до трагедії для Біанки, що стає причиною появи цього привиду – як вважають місцеві жителі, це є передзнаменням важливих подій для родини Коллато.