„Жуліан та Біблія“ Еміліо Мартінеса – це художній твір, написаний наприкінці XIX століття. Дія розгортається в Мадриді під час жвавої весни та обертається навколо Жуліана – молодого ремісника, якого глибоко впливає його віра; він бореться з традиційними релігійними уявленнями своїх однолітків. У творі розглядаються такі теми, як віра, спасіння та контраст між духовними переконаннями та суспільними нормами. На початку книги зображується сцена: доросла жінка на ім’я Жозефа уважно читає книгу, а Жуліан спілкується з маленьким хлопчиком, ймовірно її сином. Через Жуліана ми дізнаємося про його життя та стосунки з наставником, який перебуває у важкому стані здоров’я. Після одруження з Марією дас Дорес Жуліан проявляє співчуття та працьовитість; його вчинки слугують основою для розгляду релігійних тем, зокрема контрасту між традиційними католицькими практиками та новими протестантськими ідеями, які він представляє. Вступна частина книги створює глибоке та зворушливе зображення простого, але побожного життя людини, яка стикається з викликами суспільних очікувань та релігійної доктрини.