„Критика чистого розуму“ Іммануіла Канта – це філософське творення, опубліковане у 1781 році. У ньому Кант намагається визначити межі та область дії метафізики шляхом аналізу самого розуму. Він кидає виклик як емпіричним, так і раціоналістичним традиціям, висуваючи революційні ідеї щодо простору, часу та пізнання. Центральне питання: як нам можна отримати знання, які б були незалежними від досвіду та додавали щось нове до нашого розуміння? Цей піонерський твір викликав багато суперечок та суттєво вплинув на розвиток західної філософії.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Critique_of_Pure_Reason Сторінка Вікіпедії про цю книгу: de.wikipedia.org/wiki/Kritik_der_reinen_Vernunft